Go to the page content

Медична корекцiя маси тiла для довгострокового успiшного результату лiкування

Оскiльки глобальна пандемiя ожирiння неминучо зростає, частота бiльш нiж 200 можливих ускладнень, пов’язаних з ожирiнням, також буде збiльшуватись.1,2 Медична корекцiя маси тіла потенцiйно може запобiгти розвитку цих ускладнень, але пiдтримувати результат зниження ваги зазвичай досить складно.3 Однак iснують пiдходи, що заснованi на принципах доказової медицини, які пiдвищують ймовiрнiсть тривалої стiйкостi результату зниження маси тiла.

Що таке медична корекцiя маси тiла?

Медична корекцiя маси тiла – це зниження ваги пiд медичним наглядом та за пiдтримки спецiалiста охорони здоров’я. Вона охоплює такі пiдходи, як змiна способу життя, фармакологiчне i хiрургiчне лiкування. Медична корекцiя маси тіла може включати поради щодо харчування, фiзичної активностi, когнiтивно-поведiнкову терапiю, призначення лiкарських засобiв для зниження ваги або направлення на баріатричну хiрургію.4

Незважаючи на те, що на сьогоднi iснують численнi стратегії зниження маси тiла, приблизно 80 % людей з надлишковою вагою не вдається зберегти результат схуднення в довгостроковiй перспективi.5 Низькокалорiйні дiєти є популярним методом зниження ваги, проте втримати результат такого схуднення як правило не вдаєтья.6 Клiнiчні дослiдження показали, що в довгостроковiй перспективi від однiєї до двох третин людей, які дотримувались такої дiєти, повторно набрали бiльше ваги, нiж вони знизили за допомогою дiєти.6

Пiдтримувати результат зниження ваги складно через низку бiологiчних механiзмiв, якi включають генетичнi фактори, гормональнi змiни, адаптивний термогенез (зниження швидкостi метаболiзму в станi спокою) та нейроннi фактори.7 Цi численнi фактори перешкоджають зниженню ваги i сприяють повторному її набору у людей, якi намагаються навiть помiрно схуднути.7 Окрiм того, такi фактори як соціальна пiдтримка та психологiчнi чинники можуть впливати на втримання результату зниження ваги.5,8

Медична корекцiя маси тiла спрямована на те, щоб допомогти пацiєнтовi:

  • знизити вагу
  • пiдтримувати результат зниження ваги 
  • запобiгти повторному набору ваги.4

Необхiдно застосовувати комплексний пiдхiд, де основна увага придiляється постановцi реалiстичних цiлей зменшення ваги для зниження ризикiв для здоров’я.4

Типовий план ведення пацiєнта розпочинається з визначення ступеню надлишкової ваги та ожирiння шляхом вимiрювання зросту, маси тiла пацiєнта, визначення ІМТ та окружностi талії.4 Пiсля цього ставиться індивідуальна, реалiстична та обґрунтована цiль зниження ваги: 5–15% маси тiла або 0,5/1,0 кг за тиждень.4

Важливiсть контрольних зустрiчей для медичної корекції маси тiла

Данi дослiджень показують, що частi контрольнi вiзити для обговорення пiдтримання ваги можуть суттєво позитивно впливати на контроль ваги.9 Це стосується як дорослих пацiєнтiв, так i дiтей. Крiм того, мета-аналiз показав, що частi плановi зустрiчi для пiдтримки пацiєнта є незалежним прогностичним фактором суттєвiшого зниження ваги.10 Дослiдження уподобань пацiєнтiв показали, що 78% пацiєнтiв вважають, що регулярнi перегляди результатiв є корисним компонентом корекції маси тiла.11 З огляду на те, що ожирiння є хронiчним захворюванням, для корекції ваги пацiєнтам рекомендована довгострокова пiдтримка спецiалiстами охорони здоров’я.11

Спецiалiсти охорони здоров’я мають унiкальну можливiсть розмовляти про надлишкову вагу зi своїми пацiєнтами i включати обговорення питання зниження ваги в щоденну практику. Бiльше того, дослідження за участю більш нiж 5000 пацiєнтiв iз надлишковою вагою та ожирінням показало, що якщо лiкар прямо говорив з пацiєнтами i казав, що вони мають надлишкову вагу, вони зi значно бiльшою ймовiрністю досягали зниження ваги на 5%.12

Для пiдтримання результату зниження ваги в довгостроковiй перспективi найголовнiшою є стійка змiна моделi поведiнки.9 Короткостроковi втручання не можуть призвести до стiйких позитивних результатiв без систематичної пiдтримки.9 Показано, що постiйна взаємодiя зi спецiалiстами охорони здоров’я полiпшує результати лiкування в довгостроковiй перспективi. Це свiдчить про те, що контрольнi вiзити надають пацiєнтовi важливу пiдтримку в досягненнi довгострокових змiн поведiнки.9

Зокрема контрольнi вiзити надають пацiєнтовi важливу пiдтримку в таких аспектах:

  • Вiдповiдальнiсть: оскільки пацiєнт готується до соцiальної взаємодії зі спецiалiстом охорони здоров’я пiд час контрольного вiзиту, можна говорити, що в нього є внутрiшнє вiдчуття вiдповiдальносiт.13 Це вiдчуття вiдповідальностi пiдвищує мотивацію пацiєнта щодо дотримання режиму лiкування i клiнiчних протоколiв. 
  • Досягнення цiлей: лiкарi первинної ланки, якi успiшно пiдтримували пацiєнтiв у змiнi моделi поведiнки, зазвичай призначали частi контрольнi вiзити для того, щоб разом з пацiєнтом порадiти досягненню цiлi.14 Контрольнi зустрiчi також дають пацiєнтовi можливiсть працювати над малими здiйсненними кроками у напрямку до здорових моделей поведiнки. Це ще один ключовий інструмент, який використовують лiкарі, що досягли успiху в підтримцi пацiєнтiв у змiнi їхньої поведiнки.14 На кожному контрольному вiзитi можна намiчати наступнi кроки до досягнення загальної цілі.
  • Модифікація лікування: Самоконтроль є моделлю поведiнки, спрямованою на зниження ваги i пов’язаною iз досягненням успiху.9 Контрольнi вiзити дають лiкарям можливiсть заохочувати самоконтроль i дозволяють вiдстежувати прогрес пацiєнта за допомогою даних самоконтролю. Можна передбачити вiдсутнiсть прихильностi до лiкування i вжити контрзаходи для модифікації плану лiкування.9 Подiбним чином, якщо пацiєнт добре реагує на лiкування, план лiкування можна відповідно адаптувати і зосередити увагу на пiдтриманнi результату зниження ваги.
  • Можливість ставити запитання: ожирiння i надлишкова вага є дуже стигматизованими в суспільствi, i пацієнти можуть вiдчувати сором та звинувачувати себе.15 Однак, цій стигматизації можна протидіяти за допомогою навчання, з урахуванням бази знань пацiєнта, i контрольні вiзити допомагають створити простiр, де є постiйний дiалог мiж пацiєнтом i лiкарем i пацiєнти готовi приймати пiдтримку вiд спецiалiстiв охорони здоров’я.15

3 кроки до ефективного контрольного вiзиту

1. Оцiнюйте прогрес у корекції маси тiла

Пiд час контрольного вiзиту поговорiть з пацiєнтом про те, що йому вдалось i з якими труднощами вiн зiткнувся.

  • Зробiть повторнi вимiри: розрахуйте ІМТ пацiєнта та вимiряйте його окружнiсть талії.
  • Оцiнiть прогрес у зниженнi ваги: визнайте досягнення i вiдкоригуйте цiлi, якщо це необхiдно.
  • Визнайте досягнення пацiєнта в змiнi способу життя: Пояснiть пацiєнтам, що вимiрювання маси тiла – це не єдина причина для вiзиту: визнайте й iншi досягнення, окрiм зниження ваги. Подолати стигму ожиріння допомагає пiдхiд iз зосередженням уваги на iнших досягненнях, пов’язаних зi здоров’ям, таких як збільшення фiзичної активностi, здорове харчування, полiпшення якостi сну або управлiння стресом.16

Поряд iз зосередженням уваги на iнших досягненнях, окрiм зниження ваги, важливо пам’ятати про мову, яку Ви використовуєте пiд час консультування пацiєнтiв. Такi слова як «жир» мають гiрший вплив, нiж «нездорова вага» або «iндекс маси тiла».16 Також важливо не навiювати почуття провини пацiєнтам, а нагадувати їм, що ожирiння i надлишкова вага є багатофакторними захворюваннями з комплексною етiологiєю. 

2. Модифiкуйте пiдхiд до лiкування

Важливо модифiкувати або iнтенсифікувати лiкування за необхідностi для подолання повторного набору ваги. Враховуйте анамнез маси тiла кожного пацiєнта та поточну ситуацiю для формування плану подальшого лiкування.15

Пояснiть пацiєнтам, що запобiгання вiдновленню ваги є нарiжним каменем контролю маси тiла упродовж усього життя, незалежно вiд того який метод зниження ваги вони застосовуватимуть.17

  • Оцiнiть показники змiн способу життя: контрольнi вiзити повиннi включати оцiнку поточного плану харчування пацiєнта, харчових звичок та фiзичної активностi. Проведенi вимiрювання можна використати як елемент цього оцiнювального процесу. Якщо план дiй контролюється i вiдповідно модифiкується, це призводить до полiпшення результатiв.18

    Якщо є можливiсть провести оцiнку метаболiчного стану, його результати можна використати для достовiрної оцiнки швидкостi обмiну речовин у пацiєнта. Однак, цей тест може зайняти багато часу i при його проведеннi необхiдно дотримуватись суворого протоколу.19 Найпоширенiшим пiдходом є зосередження основної уваги на змiнi способу життя та контролi ІМТ та iнших показникiв загальноклiнiчного обстеження. 


  • Оцiнiть потребу у фармакотерапії та iнших втручаннях: Якщо це підходить Вашому пацiєнтовi, обговорiть варiанти лiкування, якi виходять за межi змiн способу життя, такi як тривала медикаментозна терапiя або iншi втручання. Доведено, що фармакотерапiя є ефективною для зниження ваги i має бути частиною комплексної стратегії лiкування ожирiння.4 Однак, лiкарськi засоби для зниження ваги слiд застосовувати як доповнення до змiни способу життя.20 Барiатрична хiрургiя сприяє довготривалому зменшенню ваги, покращує перебiг супутнiх захворювань i поліпшує якiсть життя.4 Можливiсть проведення барiатричної операції слiд розглядати для дорослих пацiєнтiв із ІМТ > 40,0 кг/м2 або з ІМТ 35,0–39,9 кг/м2 та супутнiми захворюваннями, для яких зниження ваги в результатi хiрургiчного втручання очiкувано полiпшить стан здоров’я.4 Це стосується пацiєнтiв iз цукровим дiабетом 2-го типу та iншими порушеннями обмiну речовин.4



  • Повторно оцiнiть ускладнення, пов’язанi з надлишковою вагою: Пiсля того як зниження ваги стабiлiзується, повторно оцiнiть ускладнення, пов’язанi з надлишковою вагою. Якщо стан пацiєнта з точки зору цих ускладнень не полiпшився, слiд розглянути лiкувальний пiдхiд з наступного рiвню або застосувати методи втручання, специфiчнi для конкретного ускладнення.17

    Щоб дiзнатись бiльше про ефективнi варiанти лiкування, перейдiть до iнформації «Посiбник для лiкаря щодо терапії для зниження ваги»

3. Призначте нову зустрiч

Слiдкуйте за частотою контрольних вiзитів, щоб Ви могли пiдтримувати пацiєнта на шляху до здорової ваги. Така постiйна пiдтримка допомагає пацiєнтам пiдтримувати контроль ваги.

Бiльша частота консультацiй є вирiшальним чинником в успiшнiй корекції маси тiла.10 На сьогоднi немає єдиної рекомендованої частоти контрольних вiзитiв. У Настановi щодо корекції надлишкової ваги та ожирiння у дорослих (2013), пiдготовленiй Товариством з питань ожирiння, на основi наукового пiдходу обґрунтовано рiзнi частоти контрольних вiзитiв.21 Комплекснi зміни способу життя, якi передбачали в середньому вiд 1 до 2 сеансiв лікування на мiсяць, зазвичай призводили до помiтнiшого середнього зниження ваги, нiж при звичайному медичному супроводi.21 Дiйсно, при високоiнтенсивних втручаннях у спосiб життя рекомендуються очнi зустрiчi двiчi на мiсяць упродовж перших шести мiсяців, тобто > 14 сеансiв за шiсть мiсяцiв зазвичай призводили до помiтнiшого зниження маси тiла, нiж менш частi контрольнi вiзити.21 Однак доведено, що iншi розклади контрольних вiзитiв також є ефективними, зокрема щотижневi вiзити в перший мiсяць, вiзити 2 рази на мiсяць упродовж 2-6 мiсяцiв та один раз на мiсяць упродовж 7-12 мiсяцiв.22 В iнших протоколах передбачається бiльш iнтенсивне спостереження упродовж перших шести мiсяцiв, а в наступному повторнi вiзити призначаються на 9, 12 та 18 мiсяцях.23

Якщо для такої частоти контрольних вiзитiв немає ресурсiв, тодi можна замiнити очний вiзит на телефонний дзвiнок або онлайн-зустрiч.24  


Кориснi iнформацiйнi ресурси про менеджмент ожирiння

Натиснiть на нижченаведенi iнформацiйнi ресурси i завантажте iнформацiйнi матерiали, якi допоможуть Вам надавати якiснi медичнi консультації своїм пацiєнтам з ожирiнням.

Якщо Ви вважаєте цi iнформацiйнi матерiали корисними, натиснiть на значок конвертика вище i поділіться ними зi своїми колегами та пiдтримайте їх у щоденній практицi. 

Іншi довiдковi матерiали й iнформацiйнi ресурси, присвяченi ефективнiй корекції ваги можна переглянути на сторiнцi Ресурси.

Список використаних джерел

  1. Bhat SP, Sharma A. Current Drug Targets in Obesity Pharmacotherapy - A Review. Curr Drug Targets. 2017;18(8):983-93.
  2. Yuen M. ER, Kadambi N. A systematic review and evaluation of current evidence reveals 236 obesity-associated disorders. The obesity society 2016.
  3. Paixao C, Dias CM, Jorge R, Carraca EV, Yannakoulia M, de Zwaan M, et al. Successful weight loss maintenance: A systematic review of weight control registries. Obes Rev. 2020;21(5):e13003.
  4. Yumuk V, Tsigos C, Fried M, Schindler K, Busetto L, Micic D, et al. European Guidelines for Obesity Management in Adults. Obes Facts. 2015;8(6):402-24.
  5. Ohsiek S, Williams M. Psychological factors influencing weight loss maintenance: an integrative literature review. J Am Acad Nurse Pract. 2011;23(11):592-601.
  6. Mann T, Tomiyama AJ, Westling E, Lew AM, Samuels B, Chatman J. Medicare's search for effective obesity treatments: diets are not the answer. Am Psychol. 2007;62(3):220-33.
  7. Evert AB, Franz MJ. Why Weight Loss Maintenance Is Difficult. Diabetes Spectr. 2017;30(3):153-6.
  8. Karfopoulou E, Anastasiou CA, Avgeraki E, Kosmidis MH, Yannakoulia M. The role of social support in weight loss maintenance: results from the MedWeight study. J Behav Med. 2016;39(3):511-8.
  9. Hall KD, Kahan S. Maintenance of Lost Weight and Long-Term Management of Obesity. Med Clin North Am. 2018;102(1):183-97.
  10. Lenoir L, Maillot M, Guilbot A, Ritz P. Primary care weight loss maintenance with behavioral nutrition: An observational study. Obesity (Silver Spring). 2015;23(9):1771-7.
  11. Tan D, Zwar NA, Dennis SM, Vagholkar S. Weight management in general practice: what do patients want? Med J Aust. 2006;185(2):73-5.
  12. Pool AC, Kraschnewski JL, Cover LA, Lehman EB, Stuckey HL, Hwang KO, et al. The impact of physician weight discussion on weight loss in US adults. Obes Res Clin Pract. 2014;8(2):e131-9.
  13. Oussedik E, Cline A, Su JJ, Masicampo EJ, Kammrath LK, Ip E, et al. Accountability in patient adherence. Patient Prefer Adherence. 2019;13:1511-7.
  14. Greene J, Hibbard JH, Alvarez C, Overton V. Supporting Patient Behavior Change: Approaches Used by Primary Care Clinicians Whose Patients Have an Increase in Activation Levels. Ann Fam Med. 2016;14(2):148-54.
  15. Caterson ID, Alfadda AA, Auerbach P, Coutinho W, Cuevas A, Dicker D, et al. Gaps to bridge: Misalignment between perception, reality and actions in obesity. Diabetes Obes Metab. 2019;21(8):1914-24.
  16. Fulton M, Srinivasan VN. Obesity, Stigma And Discrimination. StatPearls. Treasure Island (FL)2021.
  17. Soleymani T, Daniel S, Garvey WT. Weight maintenance: challenges, tools and strategies for primary care physicians. Obes Rev. 2016;17(1):81-93.
  18. Weight Management: State of the Science and Opportunities for Military Programs. Washington (DC)2004.
  19. Compher C, Frankenfield D, Keim N, Roth-Yousey L, Evidence Analysis Working G. Best practice methods to apply to measurement of resting metabolic rate in adults: a systematic review. J Am Diet Assoc. 2006;106(6):881-903.
  20. Yanovski SZ, Yanovski JA. Long-term drug treatment for obesity: a systematic and clinical review. JAMA. 2014;311(1):74-86.
  21. Jensen MD, Ryan DH, Apovian CM, Ard JD, Comuzzie AG, Donato KA, et al. 2013 AHA/ACC/TOS guideline for the management of overweight and obesity in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and The Obesity Society. J Am Coll Cardiol. 2014;63(25 Pt B):2985-3023.
  22. Fitzpatrick SL, Wischenka D, Appelhans BM, Pbert L, Wang M, Wilson DK, et al. An Evidence-based Guide for Obesity Treatment in Primary Care. Am J Med. 2016;129(1):115 e1-7.
  23. Martin PD, Dutton GR, Rhode PC, Horswell RL, Ryan DH, Brantley PJ. Weight loss maintenance following a primary care intervention for low-income minority women. Obesity (Silver Spring). 2008;16(11):2462-7.
  24. Turer CB. Tools for Successful Weight Management in Primary Care. Am J Med Sci. 2015;350(6):485-97.

UA23OB00026

Наскiльки ця iнформацiя була для Вас корисною?
 

Пов’язанi статтi