Go to the page content

Посiбник для лiкаря щодо терапії для зниження ваги

Ожирiння визнано в усьому свiтi складним рецидивуючим хронiчним захворюванням.1 Враховуючи багатофакторну природу ожирiння, лiкування цього захворювання потребує використання пiдходу, що вiдповiдає принципам доказової медицини. Ефективна терапія для зниження ваги спрямована на лiкування ускладнень та запобiгання їх розвитку, а також на пiдтримання психологiчного здоров’я пацiєнтiв та подолання стигми щодо ваги.

Ця iнформацiя призначена для того, аби допомогти спецiалiстам охорони здоров’я дiзнатись про ефективнiсть та ключовi обмеження трьох основних методiв лiкування ожирiння. Дiзнавшись про цi методи, медичнi працiвники зможуть лiкувати ожирiння, застосовуючи всебiчний системний пiдхiд.

Цiлi лiкування для зниження ваги при ожирiннi

Основнi цiлi лiкування ожирiння:

  1. Профiлактика розвитку ускладнень, збереження метаболiчного здоров’я пацiєнта (за можливостi)2
  2. Лiкувати ускладнення, якщо вони вже спостерiгаються у пацiєнта2
  3. Зменшити стигматизацiю2
  4. Вiдновити у пацiєнта хороше самопочуття, позитивне сприйняття свого тiла та самооцінку2

Для лiкування ожирiння доступнi численнi настанови, якi включають рекомендації щодо методiв лiкування, що дiляться на три категорії: змiни способу життя, медикаментозна терапiя та барiатрична хiрургiя. За допомогою кожного з методiв можна досягти рiзних рiвнiв зниження ваги.3

Користь для здоров’я

Успiшна терапiя для зниження ваги має кiлька переваг для здоров’я:

● Профiлактика ускладнень, пов’язаних з ожирiнням (наприклад, серцево-судинних захворювань, високого артерiального тиску та цукрового діабету 2-го типу)4: зниження ваги може запобігти розвитку різних ускладнень, пов’язаних з ожирiнням. Встановлено лiнiйну кореляцiю мiж зменшенням ваги та позитивним впливом на фактори серцево-судинного ризику, у тому числi артерiальний тиск, рiвнi триглiцеридiв та холестерину лiпопротеїдiв високої щiльностi (ЛПВЩ). За умови успiшного та стiйкого зниження ваги на 5–15% у пацiєнтiв з нещодавно дiагностованим цукровим дiабетом 2 типу, можна досягти ремiсії дiабету.2 Прочитайте детальнiшу iнформацiю, яку користь для здоров’я несе зниження ваги.

● Зниження ризикiв для здоров’я, пов’язаних з ожирiнням: деякi ускладнення, якi спостерiгаються у пацiєнтiв з ожирiнням, можуть бути наслiдком надлишкової ваги. До таких ускладнень серед iнших належать остеоартрит, обструктивне апное увi снi та астма.2 Зниження ваги призводить до зниження тиску на суглоби у людей з остеоартритом та тиску на дихальнi шляхи у людей з астмою та обструктивним апное увi снi.

● Полiпшення якостi життя: Для оцiнки якостi життя у людей з ожирiнням використовують рiзнi показники, в тому числi показник DALY (disability adjusted life years) – кiлькiсть рокiв якiсного (здорового) життя, втрачених унаслiдок настання непрацездатностi або передчасної смертi в результатi конкретного захворювання.4 Зокрема, показано, що пiдтримання досягнутого результату зниження ваги призводить до помiтного полiпшення показникiв якостi життя.5

Показання

  • Нарiжний камiнь у лiкуваннi ожирiння: змiни способу життя є основою основ усiєї терапії для зниження ваги i має бути втручанням першої лінії у всiх пацiєнтiв. Важливо, що модифiкацiя способу життя повинна бути обов’язковим компонентом будь-яких втручань для зниження ваги.2  

  • Індекс маси тiла (ІМТ), кг/м2: всiм пацiєнтам з ІМТ >25 кг/м2 рекомендованi змiни способу життя для зниження ваги.

Ефективнiсть

Рiзнi дослiдження показують, що змiни в способі життя, у тому числi, дiєта зi зниженим вмiстом калорiй, допомагають знизити вагу на 3–8% вiд початкової маси тiла.6,7

Типи змiн способу життя

Змiни способу життя можна роздiлити на три основнi категорії:

  • Змiна режиму харчування: зазвичай передбачає дiєти зi зниженим вмiстом калорiй. Є багато дiєт, у тому числi низьковуглеводна дiєта, дiєта з низьким глiкемічним iндексом, дiєта з низьким вмiстом жирiв та середземноморська дiєта.5
  • Збiльшення фiзичної активностi: регулярнi аеробнi вправи та/або силовi тренування.5 
  • Змiна поведiнки: спрямована на змiну звичок, самоконтроль i постановку цiлей. Може включати когнiтивно-поведiнкову терапiю ожиріння, яка допомагає змiнити спосіб мислення.5

Механiзм дії

Пацiєнт знижує вагу через дефiцит калорiй, що спричинений змiною режиму харчування, що ґрунтується на рацiонi зi зниженою калорiйнiстю.5 Оскiльки органiзм використовує як паливо не їжу, а запаси жиру в печiнцi i жировiй тканинi, маса тiла зменшується.

Збiльшення фiзичної активностi також сприяє формуванню дефiциту калорiй, оскiльки калорії використовуються для фiзичного руху.5 Регулярнi аеробнi тренування також можуть знизити артерiальний тиск i гiперлiпiдемiю, якi є факторами ризикiв, пов’язаними з ожирiнням.5 Однак, показано, що фiзична активнiсть сама по собi, без зменшеного споживання калорiй, має обмежену користь для зниження ваги.5 Тому найкращим є комбiнований пiдхiд.

Поведiнкова терапiя дiє шляхом постановки реалiстичних цiлей та самоконтролю. Змiни поведiнки є компонентом цiлiсного пiдходу, який визнає, що ожирiнню сприяють численнi фактори поза межами поведiнки людини, зокрема генетика i вплив гормонiв. Тому поведiнкова терапiя спрямована на постановку конкретних цiлей у межах, яких пацiєнт може реально досягти.5 Регулярний самоконтроль невiд’ємно пов’язаний як з короткостроковим, так i з довгостроковим зниженням ваги, i є важливою складовою поведiнкової терапії.5 Найголовнiше те, що через когнiтивну реструктуризацiю можна змiнювати психологiчнi тригери, у результатi чого пацiєнти можуть подолати звичку до нездорового харчування.5

Основнi обмеження

  • Недотримання пацiєнтом режиму лiкування (вiдсутнiсть комплаєнсу): зниження ваги шляхом змiн способу життя може потребувати вiд пацiєнтiв значних зусиль. Поєднання психологiчних, фiзіологiчних i соцiально-економiчних чинникiв сприяє тому, що усталенi звички складно змiнити. Інiцiювати змiни способу життя може виявитися важким завданням також для спецiалiстiв охорони здоров’я, оскiльки вони часто називають нестачу часу як основну перешкоду для цiєї розмови з пацiєнтами.1
  • Повторний набiр ваги: змiни способу життя не завжди є достатнiми для пiдтримання результату зниження ваги.8,9 Фактично, дослiдження показують, що в довгостроковiй перспективi зменшена маса тiла не зберiгається i навпаки спостерiгається набiр ваги, порiвняно з вихiдною величиною. Манн зi спiвавторами (Mann et al., 2007) зробили огляд рандомiзованих контрольованих дослiджень за участю пацiєнтiв, якi дотримувались низькокалорiйних дiєт. Результати показали, що в довгостроковiй перспективi вiд однiєї до двох третин пацiєнтiв на такій дiєтi набирали бiльше ваги, нiж вони знизили за допомогою дiєт.8

Бiльше iнформації про змiни способу життя

Додаткову iнформацiю щодо лiкування за допомогою змiн способу життя можна знайти у Клiнiчнiй настановi, заснованiй на доказах «Ожирiння у дорослих», Наказ МОЗ України вiд 03.03.2023 № 427.

Показання

  • ІМТ, кг/м2: у пацiєнтiв з ІМТ ≥30 кг/м2 або ІМТ ≥27 кг/м2 з ускладненнями, пов’язаними з ожирінням, якщо лiкування за допомогою змiн способу життя не дає достатнiх клiнiчних результатiв.3 
  • Комплексний пiдхiд до лiкування захворювання: Фармакологiчне лiкування слiд розглядати як частину комплексної стратегії лiкування захворювання.4 
  • Пiсля барiатричної хiрургії: фармакотерапiю можна також застосовувати пiсля барiатричної хiрургії. 10-20% усiх пацiєнтiв повторно наберуть усю вагу, яку вони скинули пiсля барiатричної операції.10 У таких випадках фармакологiчне лiкування рекомендоване пацiєнтам з частковим зниженням ваги у вiдповідь на барiатричну хiрургiю або пацiєнтам, у яких спостерiгається вiдновлення маси тiла пiсля барiатричної операції.11

Ефективнiсть

Фармакологiчне лiкування ожирiння включає лiкарськi засоби рiзних класiв iз рiзним механiзмом дії, якi можуть призвести до зниження маси тiла на 3-9%.12

Переваги фармакологiчного лiкування включають:

  • Пiдтримання прихильностi до змiн способу життя: фармакотерапiя може бути корисним доповненням, яке допоможе пацiєнтам дотримуватись змiн у способi життя, що призведуть до покращення контролю маси тiла.4
  • Зниження ризикiв для здоров’я, пов’язаних з ожирiнням: застосування фармакологiчної терапії на додаток до змiн способу життя може призвести до потенцiйно бiльшого зниження ваги, i це додатково знижує ризик проблем зi здоров’ям, пов’язаних iз надлишковою вагою, таких як остеоартрит та обструктивне апное увi снi.2 
  • Полiпшення якостi життя: показано, що медикаментозна терапiя зменшує показник кiлькостi рокiв життя, втрачених унаслiдок непрацездатностi (DALY), таким чином полiпшуючи якiсть життя.4 Це може бути пов’язано зі стiйкiшим результатом зниження ваги, що також призводить до значного поліпшення показникiв якостi життя.4

Типи фармакологiчного лiкування ожирiння

Фармакотерапiю можна роздiлити на лiкування безрецептурними i рецептурними лiкарськими засобами. Обидва варiанти лiкарських засобiв можуть потенцiйно використовуватись для лiкування ожирiння, але всi вони мають рiзну ефективнiсть.

Безрецептурнi харчовi добавки для зниження ваги

Виробники деяких безрецептурних харчових добавок стверджують, що цi добавки допомагають у зниженнi ваги; однак майже немає доказової бази, яка б могла пiдтвердити доцiльнiсть їх використання в лiкуваннi для зниження ваги. У багатьох країнах рослиннi препарати вiдносяться до харчових добавок, тому вони не пiдлягають нормативним випробуванням та експертизi, i внаслiдок цього можуть нести ризик для здоров’я.

Рецептурнi лiкарськi засоби для зниження ваги

Рецептурнi препарати для зниження ваги призначає лiкар.

Рiзнi рецептурнi препарати для зниження ваги мiстять рiзнi типи дiючих речовин i можуть по-рiзному впливати на органiзм. Дослiдження показали, що застосування рецептурних лiкарських засобiв для зниження ваги може призвести до зниження маси тiла на 3–9%.12 Іншi дослiдження показали, що у деяких з пацiєнтiв (6–20%), якi приймають рецептурнi препарати для зниження ваги у поєднаннi зi змiною способу життя, маса тiла зменшується на 10% або бiльше вiд початкової i цей результат зберiгається.13 Це пiдкреслює важливу роль фармакотерапії у досягненнi кращого результату в зниженні ваги i запобiганні її вiдновленню пiсля схуднення за допомогою змiни способу життя.13

Механiзм дії

Лікарськi засоби для лiкування ожирiння можуть впливати безпосередньо на центральну нервову систему, що призводить до зниження ваги в результатi зниження апетиту, або мають периферичний механiзм дії i зумовлюють зниження маси тiла, перешкоджаючи всмоктуванню лiпiдів зi шлунково-кишкового тракту.14

Основнi обмеження

Лiкарськi засоби не зможуть замiнити модифiкацiю ключових факторiв способу життя, таких як регулярна фiзична активнiсть або здоровi харчовi звички. Показано, що прийом рецептурних препаратiв у поєднаннi з програмою змiни способу життя призводить до клiнiчно значущих результатiв зниження ваги, тому рекомендується комбінований пiдхiд.13 Важливо також враховувати побiчнi ефекти рецептурних препаратiв, i, перш нiж призначити лiкарський засiб, необхiдно оцiнити  спiввiдношення мiж ризиком i користю. Найкраще лiкування ожирiння завжди є комплексним i враховує потреби пацiєнта.

Бiльше iнформації про фармакотерапiю ожирiння

Додаткову iнформацiю щодо фармакологiчного лiкування можна знайти у Клiнiчнiй настановi, заснованiй на доказах «Ожиріння у дорослих» , Наказ МОЗ України вiд 03.03.2023 № 427

Показання

  • Лiкування ожирiння тяжкого ступеня: Барiатрична хiрургiя є третьою лiнiєю лiкування i на сьогоднi найефективнiшим методом лiкування ожирiння. Показана для лiкування ожирiння тяжкого ступеня, та/або ожирiння, яке пов’язано з тяжкими ускладненнями.3,15 Оскiльки барiатрична хiрургiя ефективна в лiкуваннi тяжкого ожирiння, це доцiльний спосiб лiкування патологiчного (морбідного) ожирiння. 
  • ІМТ, кг/м2: у пацiєнтiв з ІМТ ≥ 40 кг/м2, якi мають бiльш нiж 45 кг зайвої ваги, або у пацiєнтiв з ІМТ ≥35 кг/м2 та принаймнi одним ускладненням, пов’язаним з ожирiнням проводять барiатричнi хiрургiчнi втручання.3,15

Ефективнiсть

Є рiзнi типи хiрургiчних операцiй для зниження ваги, при цьому кожний характеризується своєю ефективнiстю в зниженнi ваги в діапазонi 7 - 38%.16,17 Такi показники ефективностi свiдчать про те, що барiатрична хiрургiя може бути високоефективним методом зниження ваги у пацiєнтiв, якi мають надлишкову вагу чи ожирiння.

Одне з дослiджень показало, що вiдновлення маси тiла через 2 роки пiсля барiатричної операції може спостерiгатися у 50% пацiєнтiв.18 Вiдсоток повторного набору ваги рiзниться вiд пацiєнта до пацiєнта, i, як показали дослiдження, залежно вiд типу барiатричної операції, повторний набiр ваги в середньому становив 8–23,4% вiд початкового зниження ваги.18,19 Незважаючи на те, що маса тiла може вiдновитися, загальне зниження ваги за допомогою баріатричної операції залишається високим, порiвняно з нехiрургiчними методами лiкування.3,15 Отже, барiатрична хiрургiя є ефективним методом лiкування ожирiння.

Типи барiатричних операцiй і механiзм дії

Найпоширенiшими типами барiатричних операцiй є:

  • Бандажування шлунка: навколо шлунку розмiщується бандаж i це обмежує розтягування шлунку. У результатi вiдчуття ситостi у пацiєнта з’являється швидше.20 
  • Шунтування шлунка з гастроентероанастомозом за Ру: верхня частина шлунка пiд’єднується до початку тонкого кишкiвника. Це призводить до того, що шлунок швидше наповнюється, i пацiєнт швидше відчуває себе ситим.20 
  • Рукавна резекцiя шлунка: частина шлунка хiрургiчно видаляється, для того аби пацiєнт вiдчував себе ситим за меншого споживання їжi.20

Основнi обмеження

Барiатрична хiрургiя – це iнвазивний метод лiкування, тому iснує ризик пiсляоперацiйних ускладнень.15 Цi ризики рiзняться залежно вiд типу барiатричної операції.15 Зазвичай хiрургiчнi ускладнення включають кровотечу, утворення гриж, перитонiт, тромбоз глибоких вен i пiсляоперацiйне порушення всмоктування вiтамiнiв та ін.15,21 Деякi з цих ускладнень можуть бути серйознiшими за iншi, але в цiлому показник периоперацiйної смертностi є низьким i складає менш нiж 1%.21

Бiльше iнформації про барiатричну хiрургiю

Додаткову iнформацiю щодо барiатричної хiрургії можна знайти у Клiнiчнiй настановi, заснованiй на доказах «Ожиріння у дорослих», Наказ МОЗ України вiд 03.03.2023 № 427

Нижче наведено практичний огляд рекомендованих методiв лiкування ожирiння, залежно вiд діагнозу та стадії захворювання з конкретними ускладненнями

Передруковано з джерела: Garvey WT, et al. Reviewers of the AACE/ACE Obesity Clinical Practice Guidelines. AMERICAN ASSOCIATION OF CLINICAL ENDOCRINOLOGISTS AND AMERICAN COLLEGE OF ENDOCRINOLOGY COMPREHENSIVE CLINICAL PRACTICE GUIDELINES FOR MEDICAL CARE OF PATIENTS WITH OBESITY. Endocr Pract. 2016 Jul;22 Suppl 3:1-203. doi: 10.4158/EP161365.GL., Copyright (2016), з дозволом від Американської асоціації клінічних ендокринологів..

Натиснувши на кнопку «Завантажити» нижче, можна завантажити практичні рекомендації щодо лікування ожиріння у дорослих.

Якщо Ви вважаєте цi iнформацiйнi ресурси корисними, натиснiть на значок конвертика вище i подiлiться ними зi своїми колегами та пiдтримайте їх у щоденнiй практицi.

Список використаних джерел

1. Caterson I.D., Alfadda A.A., Auerbach P. et al. Gaps to bridge: Misalignment between perception, reality and actions in obesity. Diabetes Obes Metab. 2019; 21:1914-1924.

2. Durrer Schutz D., Busetto L., Dicker D., et al. European Practical and Patient-Centred Guidelines for Adult Obesity Management in Primary Care. Obes Facts. 2019;12:40–66.

3. Garvey W.T., Mechanick J.I., Brett E.M., et al. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Comprehensive Clinical Practice Guidelines for Medical Care of Patients with Obesity. Endocr Pract. 2016;22(Suppl 3):1–203.

4. Yumuk V., Tsigos C., Fried M., et al. European Guidelines for Obesity Management in Adults. Obesity Facts. 2015;8:402–424.

5. Wadden T., Webb V., Moran C., Bailer B. Lifestyle Modification for Obesity. Circulation. 2012;125(9):1157-1170.

6. Johns D., Hartmann-Boyce J., Jebb S.A., et al. Diet or Exercise Interventions vs. Combined Behavioral Weight Management Programs: A Systematic Review and Meta-Analysis of Direct Comparisons. J Acad Nutr Diet. 2014;114:1557–1568.

7. Wharton S, Lau D, Vallis M, Sharma A, Biertho L, Campbell-Scherer D et al. Obesity in adults: a clinical practice guideline. Canadian Medical Association Journal. 2020;192(31):E875-E891.

8. Mann T., Tomiyama A.J., Westling E., et al. Medicare's search for effective obesity treatments: diets are not the answer. Am Psychol. 2007;62:220–233.

9. Jensen M.D., Ryan D.H., Apovian C.M., et al. 2013 AHA/ACC/TOS guideline for the management of overweight and obesity in adults: A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and The Obesity Society. Circulation. 2014;129:S102–138.

10. Rye P., Modi R., Cawsey S., et al. Efficacy of high-dose liraglutide as an adjunct for weight loss in patients with prior bariatric surgery. Obesity Surgery. 2018;28:3553–3558.

11. Busetto L., Dicker D., Azran C., et al. Practical Recommendations of the Obesity Management Task Force of the European Association for the Study of Obesity for the Post-Bariatric Surgery Medical Management. Obesity Facts. 2017;10:597–632.

12. Kushner R. Weight Loss Strategies for Treatment of Obesity: Lifestyle Management and Pharmacotherapy. Prog Cardiovasc Dis. 2018;61:246­–252.

13. Yanovski S., Yanovski J. Long-term Drug Treatment for Obesity. JAMA. 2014;311(1):74.

14. Li M. and Cheung B.M. Pharmacotherapy for obesity. Br J Clin Pharmacol. 2009;68:804–810.

15. American Society for Metabolic and Bariatric Surgery (ASMBS) website. Bariatric surgery procedures. Available at: https://asmbs.org/patients/bariatric-surgery-procedures. Last accessed: May 2021.

16. Courcoulas A., Christian N., Belle S., et al. Weight change and health outcomes at 3 years after bariatric surgery among individuals with severe obesity. JAMA. 2013;310:2416–25.

17. Berry M., Urrutia, Lamoza P., et al. Sleeve Gastrectomy Outcomes in Patients with BMI Between 30 and 35–3 Years of Follow-Up. Obes Surg. 2018;28:649–55.

18. Magro D., Geloneze B., Delfini R., Pareja B., Callejas F., Pareja J. Long-term Weight Regain after Gastric Bypass: A 5-year Prospective Study. Obesity Surgery. 2008;18(6):648-651.

19. Cooper T., Simmons E., Webb K., Burns J., Kushner R. Trends in Weight Regain Following Roux-en-Y Gastric Bypass (RYGB) Bariatric Surgery. Obesity Surgery. 2015;25(8):1474-1481.

20. Wolfe B., Kvach E., Eckel R. Treatment of Obesity. Circulation Research. 2016;118(11):1844-1855.

21. Kassir R., Debs T., Blanc P., et al. Complications of bariatric surgery: Presentation and emergency management. International Journal of Surgery. 2016;27:77-81.

UA23OB00024

Наскiльки ця iнформацiя була для Вас корисною?
 

Пов’язанi статтi