Go to the page content

Резидуальний серцево-судинний ризик, пов’язаний з ожирiнням

Ожирiння – це хронiчне захворювання, яке викликає патологiчнi змiни, пов’язанi з серцево-судинними захворюваннями.1 Надлишкова жирова тканина та її дисфункцiя є рушiєм запалення та появи iнших субклiнiчних маркерiв ССЗ.2,3 Патофiзiологiчнi процеси, якi вiдбуваються ще до того, як порушення обмiну речовин стають очевидними, свiдчать про те, що для багатьох пацiєнтiв з надлишковою вагою та ожирiнням розвиток метаболiчних розладiв та ССЗ – це лише питання часу.4,5

Ожирiння: подвiйний вплив на ризик розвитку ССЗ

Ожирiння здiйснює як прямий, так i опосередкований вплив на розвиток серцево-судинних захворювань (ССЗ): воно напряму сприяє розвитку факторiв серцево-судинного ризику, у тому числi артерiальної гiпертензiї, дислiпiдемiї, iнсулiнорезистентностi та цукрового дiабету.6,7 У той же час, нещодавно було показано, що ожирiння, як хронiчне та прогресуюче захворювання само по собi, є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, незалежно вiд наявностi iнших метаболiчних порушень.1,4,8,9

Люди, якi не мають жодних факторiв метаболiчного ризику, таких як артерiальна гiпертензiя, дислiпiдемiя або цукровий дiабет, i якi в iнших аспектах є здоровими, але мають надлишкову вагу чи ожирiння, все одно знаходяться в групi ризику розвитку серцево-судинних захворювань просто через свою надлишкову вагу.4,8

Високий iндекс маси тiла (ІМТ) на сьогоднi випередив палiння в рейтингу модифiкованих факторiв  ризику розвитку ССЗ.

Ожирiння є важливим модифiкованим фактором ризику, на який можна впливати на рiвнi первинної ланки медичної допомоги, аби допомогти пацiєнтам знизити серцево-судинний ризик, вплинути на перебiг захворювання, а також полiпшити клiнiчнi результати з точки зору цукрового дiабету, артерiальної гiпертензiї та дислiпiдемiї.10,11

Щоб дiзнатися бiльше про ускладнення, пов’язанi з дiабетом, натиснiть тут.

Надлишкова вага та ожирiння пiдвищують ризик розвитку ССЗ, навiть за вiдсутностi метаболiчних розладiв.

Нещодавнє масштабне популяцiйне дослiдження показало, що будь-який рiвень надлишкової ваги пов’язаний зi стрiмким зростанням ризику iнфаркту мiокарда, iнсульту i серцевої недостатностi, оскiльки пiдвищення ІМТ збiльшує загальний серцево-судинний ризик.8

Дослiдження, у якому взяли участь приблизно 3,5 мiльйона людей, якi пережили 165 302 епiзоди серцево-судинних захворювань упродовж перiоду подальшого спостереження середньою тривалiстю 5,4 року, показало, що люди з ожирiнням, якi вважаються метаболiчно здоровими, все одно мають пiдвищений ризик розвитку коронарної хвороби серця, порушення мозкового кровообiгу та серцевої недостатностi, порiвняно з людьми з нормальною масою тiла без факторiв метаболiчного ризику. Цi данi переконливо свiдчать про необхiднiсть своєчасного втручання лiкарiв з метою лiкування ожирiння.8

metabolic_abnormalities

Дане дослiдження поставило пiд сумнiв теорiю метаболiчно здорового ожирiння, коли людина може мати високий ІМТ, який не пов’язаний iз жодним порушенням обмiну речовин, та показало, що люди з ожирiнням залишаються в групi пiдвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань, навiть якщо у них не спостерiгається метаболiчних розладiв.5,8

Ожирiння характеризується дисфункцiєю жирової тканини

Ожирiння змiнює функцiонування жирової тканини таким чином, що у пацiєнтiв з ожирiнням спостерiгається дегенерацiя маркерiв запалення, що призводить до системного запалення.2,3 Надлишкова вага у формi жирової тканини спричинює системне запалення через вивiльнення прозапальних цитокiнiв та хемокiнiв, що їх виробляє дисфункцiональна жирова тканина.2 Системне запалення знижує секрецiю iнсулiну та засвоєння глюкози, внаслiдок чого розвивається iнсулiнорезистентнiсть. Системне запалення також порушує обмiн холестерину i зумовлює формування атеросклеротичних бляшок в артерiях, в результатi чого розвивається атеросклероз та пiдвищується ризик серцево-судинних захворювань.2

Крiм того, не вся зайва вага є однаковою. Показано, що вiдносно бiльша окружнiсть талiї, яка свiдчить про бiльшу кiлькiсть жирових вiдкладень в областi живота, або вiсцеральне ожирiння, є сама по собi ще одним незалежним фактором серцево-судинного ризику.4,12 Так, у результатi проспективного дослiдження, у якому взяли участь бiльш нiж 7 000 людей, було виявлено, що бiльша окружнiсть талiї пов’язана з вищим ризиком серцево-судинних захворювань на всiх рiвнях ІМТ, у тому числi для людей у нормальнiй ваговiй категорiї.4

Резидуальний серцево-судинний ризик

Як дисфункцiональна жирова тканина викликає системне запалення2

Крiм того, не вся зайва вага є однаковою. Показано, що вiдносно бiльша окружнiсть талiї, яка свiдчить про бiльшу кiлькiсть жирових вiдкладень в областi живота, або вiсцеральне ожирiння, є сама по собi ще одним незалежним фактором серцево-судинного ризику.4,12 Так, у результатi проспективного дослiдження, у якому взяли участь бiльш нiж 7 000 людей, було виявлено, що бiльша окружнiсть талiї пов’язана з вищим ризиком серцево-судинних захворювань на всiх рiвнях ІМТ, у тому числi для людей у нормальнiй ваговiй категорiї.4

Системне запалення вiдiграє важливу роль у розвитку серцево-судинних захворювань. Це пояснює, чому навiть коли досягнуто оптимального контролю метаболiчних порушень за допомогою лiкарських засобiв, у пацiєнтiв через наявнiсть надлiшкової ваги все одно залишається резидуальний серцево-судинний ризик.13

Було показано, що навiть коли пацiєнти з надлишковою вагою чи ожирiнням застосовують фармакологiчну терапiю для контролю факторiв серцево-судинного ризику, у них все одно спостерiгається вищий рiвень субклiнiчних маркерiв ССЗ, нiж у людей без надлишкової ваги чи ожирiння. Цi маркери включають вищий кальцiєвий iндекс коронарної артерiї (ступiнь кальцифiкацiї коронарних артерiй), бiльшу масу мiокарда лiвого шлуночка та значне потовщення стiнок сонної артерiї.7

Незважаючи на сучасне лiкування артерiальної гiпертензiї, дислiпiдемiї, цукрового дiабету та фiбриляцiї передсердь та використання принципiв доказової медицини, пацiєнти з надлишковою масою тiла чи ожирiнням зберiгають додатковий резидуальний ризик смертi вiд коронарних подiй чи ризик розвитку нефатального iнфаркту мiокарда, або фатального чи нефатального iнсульту.2,3,14

Зменшення маси тiла пов’язано зi зниженням запалення жирової тканини та системного запалення i може допомогти пацiєнтам знизити цей резидуальний серцево-судинний ризик.13

Детальнiшу iнформацiю про ожирiння i захворюванiсть на ССЗ та смертнiсть вiд них можна прочитати тут.

Список використаних джерел

  1. Bray G, Kim K, Wilding J, et al. Obesity: a chronic relapsing progressive disease process. A position statement of the World Obesity Federation. Obes Rev. 2017;18:715–723.
  2. Yao L, Herlea-Pana ), Heuser-Baker J, et al. Roles of the chemokine system in development of obesity, insulin resistance, and cardiovascular disease. J Immunol Res. 2014;2014:181450.
  3. Chait A and den Hartigh L. Adipose tissue distribution, inflammation and its metabolic consequences, including diabetes and cardiovascular disease. Front. Cardiovasc. Med. 2020;7. Doi: 10.3389/fcvm.2020.00022.
  4. Lassale C, Tzoulaki I, Moons K, et al. Separate and combined associations of obesity and metabolic health with coronary heart disease: a pan-European case-cohort analysis. Eur Heart J. 2018;39(5):397-4.
  5. Soriguer F, Gutierrez-Repiso C, Rubio-Martin E, et al. 2013. Metabolically health but obese, a matter of time? Findings from the prospective Pizarra study. J Clin Endocrinol Metab. 98(6);2318–2325.
  6. Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990–2019. J Am Coll Cardiol. 2020 Dec.76(25)2982–3021. Doi: 10.1016/j.jacc.2020.11.010.
  7. Burke GL, Bertoni A, Shea S, et al. The impact of obesity on cardiovascular disease risk factors and subclinical vascular disease. Arch Intern Med. 2008;168:928–35.
  8. Caleyachetty R, Thomas G, Toulis K, et al. Metabolically Healthy Obese and Incident Cardiovascular Disease Events Among 3.5 Million Men and Women. J Am Coll Cardiol. 2017;70:1429–37.
  9. Powell-Wiley TM, Poirier P, Burke LE, et al. Obesity and Cardiovascular Disease: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2021 May;143(21):e984-e1010. DOI: 10.1161/cir.0000000000000973. PMID: 33882682; PMCID: PMC8493650.
  10. Piepoli MF, Hoes A, Agewall S, et al. 2016 European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur Heart J. 2016;37:2315–81.
  11. WHO. Prevention of CVD Guideline.2007. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/43787/9789241547260_eng.pdf. Last accessed: September 2022.
  12. Balkau B, Deanfield J, Despres J-P, et al. A study of waist circumference, cardiovascular disease, and diabetes mellitus in 168,000 primary care patients in 63 countries. Circulation. 2007;116:1942–51.
  13. Khafagy R and Dash S. Obesity and cardiovascular disease: the emerging role of inflammation. Front. Cardiovasc. Med.2021;8:768119.
  14. Lawler P, Bhatt D, Godoy L, et al. Targeting cardiovascular inflammation: next steps in clinical translation. Eur Heart J. 2021;42:113–131.

UA23OB00033

Наскiльки ця iнформацiя була для Вас корисною?
 

Пов’язані статті