Go to the page content

Медичнi втручання для зниження серцево-судинного ризику у пацiєнтiв з ожирiнням

Провiднi медичнi асоцiації закликають лiкарiв первинної ланки бути проактивними у профiлактицi серцево-судинних захворювань, щоб знизити частоту передчасної смертi вiд iнфаркту мiокарда та iнсультiв.1-3 В основних мiжнародних настановах сьогоднi пiдкреслюється роль ожирiння в розвитку серцево-судинних захворювань i пропагується здоровий спосiб життя: через харчування, фiзичнi вправи, зниження ваги, припинення палiння, контроль дислiпiдемії, артерiальної гiпертензії та / або цукрового дiабету.1,3 Лiкарям загальної практики слiд рекомендувати досягнення зазначених цiлей своїм пацiєнтам та призначати за показаннями лiкарськi засоби iз доведеною ефективнiстю.3,4

Питання ожирiння в настановах щодо лiкування ССЗ

Настанови рекомендують зниження ваги у пацiєнтiв iз серцево-судинними захворюваннями та ожирiнням. 1,2

У нещодавнiх заявах провiдних кардiологiчних товариств у Європi та Сполучених Штатах Америки наголошується на тому, що у веденнi пацiєнтiв iз дiагностованими серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) питанням ожирiння та зниження ваги повинен надаватись бiльший прiоритет.1,2

У доповiдях, опублiкованих у 2021 р., як Європейське товариство кардiології (European Society of Cardiology - ESC), так i Американська асоцiація серця (American Heart Association - AHA) закликають до якiснiшого ведення пацiєнтiв із ожирiнням та ССЗ та рекомендують надавати всiм таким пацiєнтам консультації з правильного харчування та фiзичної активностi, та застосовувати iншi необхiднi методи лiкування, спрямованi на зниження ваги, у тому числi лiкарськi засоби для зниження ваги.1,2

У новiтнiй доповiдi, присвяченiй ожирiнню та ССЗ, її першiй оновленiй редакції за 15 рокiв, Американська асоцiацiя серця (АНА) доходить висновку, що лiкування та ведення пацiєнтiв з ожирiнням та ССЗ потребує вдосконалення.1 У заявi наголошується, що ожирiння є складним, багатофакторним хронiчним захворюванням, яке пов’язане з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), i що зниження ваги на 10% або більше призводить до значного зниження ризику розвитку життєво небезпечних серцево-судинних подiй.1

Американська асоцiацiя серця (АНА) оновила свої критерії для оцiнки стану здоров’я серцево-судинної системи вiд загальновідомих «Life’s Simple 7» (сiм найважливiших показників здоров’я серця) до «Life’s Essential 8» (8 простих життєво важливих крокiв для покращення та підтримки здоров’я серцево-судинної системи). Нині асоціація розглядає ожирiння як фактор ризику серцево-судинних захворювань наряду з високим рiвнем холестерину ЛПНЩ, артерiальною гiпертензiєю та пiдвищеним рiвнем глюкози в кровi.8

Ожирiння також є фактором ризику ССЗ наряду з високим рiвнем ЛПНЩ, артерiального тиску та глюкози в кровi5

Європейське товариство кардiології (ESC) також критикувало вiдсутнiсть прiоритету, який мав би надаватись зниженню ваги в лiкуванні серцево-судинних захворювань. У заявi, опублiкованій у 2021 р., Європейське товариство кардiологiв закликало лiкарiв надавати більше допомоги в зниженнi ваги пацiєнтам iз ССЗ.6 Товариство процитувало результати дослiдження об’єднаних даних 10 000 пацiєнтiв iз ССЗ у рамках дослiдницьких проектiв EUROASPIRE IV (2012 – 2013 рр.) та EUROASPIRE V (2016–2017 рр.), якi виконувались у 29 європейських країнах. Менш нiж 20% пацiєнтiв мали здоровий ІМТ на момент виникнення події, пов’язаної з ССЗ, i більш нiж третина пацiєнтiв з ожирiнням повiдомила, що вони не отримували порад щодо фiзичної активностi чи харчування, при цьому кожен п’ятий пацiєнт зазначав, що його не повiдомляли про те, що вiн має надлишкову вагу.6 Дослiдження об’єднаних даних показало, що 86% пацiєнтiв з ожирiнням не знизили вагу пiсля серцево-судинної події, i що 14% пацiєнтiв, якi мали надлишкову вагу на момент події, вже мали ожирiння до початку перiоду подальшого спостереження тривалiстю 16 мiсяців.7 Автори дослiдження дiйшли висновку, що у цих пацiєнтiв ожирiння «не вважалося серйозною медичною проблемою, яка потребує уваги.6

У дослiдженнi пiдкреслено потенцiал лiкування ожирiння у вториннiй профiлактицi розвитку серцево-судинних події у пацiєнтiв, у яких вже було дiагностовано коронарну хворобу серця.7 Автори рекомендують, щоб програми реабiлiтації кардiологiчних пацiєнтiв були спецiально спрямованi на втручання для зниження ваги, включаючи використання телемедицини та застосування вiдповiдних лiкарських засобiв для зниження ваги.

Рекомендованi медичнi втручання для зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань

Рекомендованi науково-обґрунтованi медичні втручання i методи лiкування  для зниження ризикiв розвитку атеросклеротичного серцево-судинного захворювання (АССЗ) включають застосування лiкарських засобiв для контролю артерiальної гiпертензії, дислiпiдемії, цукрового дiабету та зсiдання кровi, а також змiну способу життя.2,8

ASCVDДжерело: Piepoli MF, Hoes A, Agewall S, et al. 2 Patel K, Pandey A and de Lemos А.8

Турбота про майбутнє для пацiєнтiв iз серцево-судинними захворюваннями

Незважаючи на згаданi вище науково-обґрунтованi методи лiкування ССЗ, пацiєнти, особливо тi, якi ранiше вже пережили кардiологiчну подiю, все одно знаходяться в групi резидуального ризику розвитку iншої серцево-судинної події.8

Нещодавно було розроблено новi лiкарськi засоби, дiя яких спрямована на новi патофiзiологiчнi шляхи розвитку ССЗ.8 Клiнiчнi дослiдження показали, що застосування цих лiкарських засобiв може знижувати частоту розвитку життєво небезпечних подiй, а в деяких випадках – смертнiсть з будь-яких причин та серцево-судинну смертнiсть.8 Направлення пацiєнтiв на консультацiю до кардiолога дасть можливiсть визначити доцiльнiсть застосування деяких з цих лiкарських засобiв.8

Щоб отримати бiльше iнформації про те, як розмовляти з пацiєнтом про серцево-судинний ризик, натиснiть  тут.

Список використаних джерел

  1. Powell-Wiley T, Poirier P, Burke L, et al. Obesity and cardiovascular disease: A scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2021;143:e984–e1010.
  2. Piepoli MF, Hoes A, Agewall S, et al. 2016 European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur Heart J. 2016;37:2315–81.
  3. World Health Organization. 2021. Cardiovascular diseases. Fact sheet. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-diseases-(cvds). Last accessed: August 2022.
  4. National Heart Lung and Blood Institute. New Report. Available at: https://www.nhlbi.nih.gov/news/2021/cardiovascular-disease-rise-we-know-how-curb-it-weve-done-it. Last accessed: August 2022.
  5. Lloyd-Jones D, Allen N, Anderson C, et al. Life’s essential 8: Updating and enhancing the American Heart Association’s construct of cardiovascular health: A presidential advisory from the American Heart Association. Circulation. 2022;146:e18–e43. Available at: https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000001078. Last accessed: September 2022.
  6. European Society of Cardiology. Press statement. July 28, 2021. Available at: https://www.escardio.org/The-ESC/Press-Office/Press-releases/Heart-patients-need-more-help-to-lose-weight. Last accessed: August 2022.
  7. De Bacquer D, Jennings C, Mirrakhimov E, et al. Potential for optimizing management of obesity in the secondary prevention of coronary heart disease. Eur Heart J. 2021. Doi: 10.1093/ehjqcco/qcab043.
  8. Patel K, Pandey A and de Lemos A. Conceptual framework for addressing residual atherosclerotic cardiovascular disease risk in the era of precision medicine. Circulation. 2018;137:2551–2553.

UA23OB00036

Наскiльки ця iнформацiя була для Вас корисною?
 

Пов’язанi статтi